Русалонька | Рецензія
Поговоримо про новий ремейк. Студії анонсують нові ремейки, навколо яких збирається ґвалт, що, мовляв, то є паразитування і пора нове та оригінальне створювати. Натомість ці ж ремейки стають фінансово успішними, останнім прикладом є «Брати Супер Маріо у кіно», зібравши мільярд. Так, у 2016 році Disney оголошує про створення екшен-ремейку на багатьма облюбовану історію про Русалоньку Аріель. Спочатку новину було сприйнято холодно, далі були перепони зі зйомка через пандемічні обмеження, і після оголошення про головну акторку, здійнялась буря неоднозначних висловлювань. Люди казали, що не хочуть бачити Русалку темношкірою, бо «покоління виросло на білій Русалоньці» і, що відмовлятимуться іти в кіно. Одночасно з такими расистськими висловлюваннями було не менше позитивних відгуків і від знаменитостей, і від майбутніх глядачів, і були трендові відео, де темношкірі дівчатка раділи появі персонажки з таким тоном шкіри. Хоч скільки гейтери не кенселили вихід фільму, все ж, у травні 2023 року світ побачив нову «Русалку».
Що буде хорошим зразком для майбутніх поколінь, у вихованні прийняття різноманіття.
Історія знайома багатьом, де юна Русалка віддає голос за можливість бути з коханим, у оригіналі була кінцівка більш реальніша, але це казка для дітей, тому в ремейку не відійшли від казковості фіналу першої адаптації. Хоч фінал був доволі наївним, все ж, у ньому з‘являються нотки зрілості, коли Тритон (Хав‘єр Бардем) змирившись із дорослішанням доньки, відпускає її і благословляє на щасливе майбутнє. На цьому моменті творці фільму дають натяк на можливі майбутні сиквели, про пригоди нової Русалки. Тритона зображено доволі карикатурним батьком, ніби, із підліткових фільмів початку нульових: все забороняє і не пояснює, суворий, бо суворий, діалогів не веде, онлі підвищений тон. Виглядає трішки істерично, не відчувається могутність Короля морів, акторський талант Бардема губиться серед комп‘ютерних спецефектів, бо рухи трохи недолугі та штучні. Сама графіка моментами просідає, а моментами виглядає яскраво. Так, музична сцена з демонстрацією різноманітності глибинних істот виглядає живо та вражаюче, приємно сприймається, коли на фоні грає відома пісня Себастяна (Давид Діггс). Друзів Аріель вирішили зробити точними копіями існуючих тварин, але шарму від цього не втрачено. Флаундер (Джейкоб Трембле) веселий маленький друг, що супроводжує головну героїню у пригодах моря. Найкаламбурніші моменти створювала чайка Скаттл, якій Аквафіна додала особливого звучання та характеру.
На роль принца проходив кастинг Гаррі Стайлз, але надав перевагу створенню альбому.
Головна антагоністка незмінна та харизматична відьма Урсула (Мелісса Маккарті). Будучи сестрою Тритона вона вважає себе законнішою власницею Тризуба та влади над морями. Урсула починає втілювати свій підступний план, коли Аріель (Голлі Бейлі) закохується у врятованого принца Еріка (Іона Гавер-Кінг). І на фоні романтики між закоханими, ми не помічаємо сам задум Урсули, чи бідкання Тритона. Пара виглядає органічно, і у всіх музикальних сценах ми віримо в їх щирість. Досі не розумію гейт на головну акторку Голлі Бейлі, її зовнішність дуже вписується до казковості персонажки, типаж обличчя має чарівні риси неземної істоти. Ті очі цікавої форми, переносися має плавний перехід, що нагадує якісь рибні риси, вона прекрасна. Голлі, коли співає відому Русалчину пісню, звучить вдало, та додає цікавого звучання. Також і принцу Еріку дали свій музикальний номер, і він вдало рухає сюжет.
Музичні номери поставлені вдало та професійно, бо до цього був залучений Девід Крен, який працював над мюзиклами «Чикаго» та «Мері Поппінс повертається».
Фільм «Русалонька» намагалися робити реалістично, у плані візуалу, але казково сюжетно, і це трохи викликає дисонанс. Костюми виглядають доречно, як і декорації, не відчуваються фальшиво та пластиково. Подекуди глядач може ловити ефект «моторошної долини» (намальовані людиноподібні 3-де моделі викликають відразу), але морські істоти виглядають вдало та гармонійно, моя фаворитка чайка Скаттл. Сюжет до кінця виглядає дописаним нашвидкоруч, ніби, його пошвидше хотіли закінчити, бо довго показували любов, і трішки забули про основну історію, або ж хотіли виділити вже нових персонажів, а саме, закохану парочку. Ремейки вже трохи виснажують глядачів, які бажають нового, і це доводить «Барбі», але студії обіцяють ще більше ремейків та перезапусків, готуємось до навали «оригінальності».